Великий тлумачний словник сучасної мови

остовпіло

остовпі́ло

Присл. до остовпілий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. остовпіло — остовпі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. остовпіло — ОСТОВПІ́ЛО. Присл. до остовпі́лий 2. Еріх Лешнер стояв остовпіло. Невже йому можуть дати землю? Невже цей офіцер казав правду? (В. Собко); – Сідай, сідай, синашу! – масно заговорив Жежеря, коли він остовпіло кліпав очима біля дверей – від збентеження, від яскравого світла (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
  3. остовпіло — ОСТОВПІ́ЛО. Присл. до остовпі́лий 2. Еріх Лешнер стояв остовпіло. Невже йому можуть дати землю? Невже цей офіцер казав правду? (Собко, Запорука.., 1952, 42); — Сідай, сідай, синашу!...  Словник української мови в 11 томах