острожниця

остро́жниця

-і, заст., зневажл.

Жін. до острожник.

Значення в інших словниках

1. острожниця — остро́жниця іменник жіночого роду, істота арештантка арх.  Орфографічний словник української мови
2. острожниця — ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
3. острожниця — ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (Минко, Моя Минківка, 1962, 12).  Словник української мови в 11 томах