острожниця
ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник.
Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (Минко, Моя Минківка, 1962, 12).
Словник української мови (СУМ-11)