1. Словник української мови в 11 томах

острожниця

ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник.

Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (Минко, Моя Минківка, 1962, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острожниця — остро́жниця іменник жіночого роду, істота арештантка арх. Орфографічний словник української мови
  2. острожниця — -і, заст., зневажл. Жін. до острожник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. острожниця — ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (В. Минко). Словник української мови у 20 томах