1. Орфографічний словник української мови

острожниця

остро́жниця

іменник жіночого роду, істота

арештантка

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острожниця — -і, заст., зневажл. Жін. до острожник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. острожниця — ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. острожниця — ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст., зневажл. Жін. до остро́жник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (Минко, Моя Минківка, 1962, 12). Словник української мови в 11 томах