осяйнути

осяйну́ти

-ну, -неш, док., перех., книжн.

Однокр. до осявати 1), 3).

Значення в інших словниках

1. осяйнути — осяйну́ти дієслово доконаного виду залити світлом; осяйнути  Орфографічний словник української мови
2. осяйнути — ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до осява́ти 1, 2. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Б. Грінченко); Янкель притих. Його осяйнула думка (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. осяйнути — ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., книжн. Однокр. до осява́ти 1, 3. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Гр., І, 1963, 369); Янкель притих. Його осяйнула думка (Довж., І, 1958, 268).  Словник української мови в 11 томах