осяюваний

ося́юваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до осяювати.

Значення в інших словниках

1. осяюваний — ося́юваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осяюваний — ОСЯ́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ося́ювати. Осяювані далекими спалахами хмари; З'являлось щось змучене, майже старече, до невпізнання спотворюючи ще вчора таке безтурботне, раз у раз осяюване дитячими усмішками лице (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. осяюваний — ОСЯ́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ося́ювати. Осяювані далекими спалахами хмари.  Словник української мови в 11 томах