осяюваний
ОСЯ́ЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ося́ювати.
Осяювані далекими спалахами хмари;
З'являлось щось змучене, майже старече, до невпізнання спотворюючи ще вчора таке безтурботне, раз у раз осяюване дитячими усмішками лице (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)