1. Словник української мови у 20 томах

осяюваний

ОСЯ́ЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ося́ювати.

Осяювані далекими спалахами хмари;

З'являлось щось змучене, майже старече, до невпізнання спотворюючи ще вчора таке безтурботне, раз у раз осяюване дитячими усмішками лице (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осяюваний — ося́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осяюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до осяювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осяюваний — ОСЯ́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ося́ювати. Осяювані далекими спалахами хмари. Словник української мови в 11 томах