1. Словник української мови у 20 томах

осячий

О́СЯЧИЙ, а, е.

Те саме, що оси́ний.

Поцілив [Яким] і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (С. Ковалів);

Осяча злість.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осячий — о́сячий прикметник вживається переважно у фразеологізмах Орфографічний словник української мови
  2. осячий — -а, -е. Те саме, що осиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осячий — О́СЯЧИЙ, а, е. Те саме, що оси́ний. Поцілив [Яким] і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (Ков., Тв., 1958, 79). Словник української мови в 11 томах