осідаючий осіда́ючий -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до осідати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках осідаючий — ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осіда́ти. Мар’яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Шиян, Гроза.., 1956, 480). Словник української мови в 11 томах