осідаючий

ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осіда́ти.

Мар’яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Шиян, Гроза.., 1956, 480).

Значення в інших словниках

1. осідаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до осідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови