осідаючий
ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осіда́ти.
Мар’яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Шиян, Гроза.., 1956, 480).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осідаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до осідати. Великий тлумачний словник сучасної мови