осідище

ОСІ́ДИЩЕ, а, с., діал. Оселя.

Гараздують бузьки на новім осідищу (Ков., Світ.., 1960, 120).

Значення в інших словниках

1. осідище — осі́дище іменник середнього роду оселя діал.  Орфографічний словник української мови
2. осідище — див. оселя  Словник синонімів Вусика
3. осідище — -а, с., діал. Оселя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осідище — ОСІ́ДИЩЕ, а, с., діал. Оселя. Гараздують бузьки на новім осідищу (С. Ковалів).  Словник української мови у 20 томах
5. осідище — САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А.  Словник синонімів української мови