осідланий
ОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осідла́ти.
Батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Кв.-Осн., II, 1956, 157);
У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть; Осідлані коні, вороні готові (Шевч., І, 1951, 100).
Словник української мови (СУМ-11)