1. Словник української мови в 11 томах

осідланий

ОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осідла́ти.

Батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Кв.-Осн., II, 1956, 157);

У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть; Осідлані коні, вороні готові (Шевч., І, 1951, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осідланий — осі́дланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осідланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осідлати. Осідлані коні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осідланий — ОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осідла́ти. Батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Г. Квітка-Основ'яненко); У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть; Осідлані коні, вороні готові (Т. Шевченко); // осі́длано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах