осідланий
ОСІ́ДЛАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до осідла́ти.
Батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Г. Квітка-Основ'яненко);
У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть; Осідлані коні, вороні готові (Т. Шевченко);
// осі́длано, безос. пред.
Словник української мови (СУМ-20)