осідище —
-а, с., діал. Оселя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осідище —
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А.
Словник синонімів української мови
осідище —
ОСІ́ДИЩЕ, а, с., діал. Оселя. Гараздують бузьки на новім осідищу (Ков., Світ.., 1960, 120).
Словник української мови в 11 томах