осідлий

осі́длий

-а, -е, діал.

Осілий.

Значення в інших словниках

1. осідлий — ОСІ́ДЛИЙ, а, е. Те саме, що осі́лий 2, 3. Я пізнав життя осідле І всі радощі його (І. Франко); Зараз циганів чимало з'явилось, на осідле життя їх переводять (О.  Словник української мови у 20 томах
2. осідлий — Осідлий, -а, -е Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.  Словник української мови Грінченка