осідлати

осідла́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини).

2》 розм. Сісти верхи на кого-, що-небудь.

3》 перен., розм. Підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі.

|| Оволодіти чим-небудь, освоїти щось.

4》 перен., військ. Узяти під контроль (дорогу, висоту і т. ін.), захопивши основні позиції. Осідлати висоту.

Значення в інших словниках

1. осідлати — осідла́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осідлати — дк., (коня) окульбачити; (кого) підпорядкувати, п. загнуздати, запрягти; (шлях) в-й взяти під контроль.  Словник синонімів Караванського
3. осідлати — ОСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). Отак, сину, Помолившись Богу, Осідлаєм буланого Та й гайда в дорогу! (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. осідлати — (-аю, -аєш) док., що; жрм. Випити спиртний напій. Тим часом творчий "тандем" осідлав другу пляшку коньяку і зупинився на роздоріжжі: відкорковувати третю, чи потім? (П. Щегельський, Хата-читальня).  Словник жарґонної лексики української мови
5. осідлати — осідла́ти Пега́са, книжн., жарт. Навчитися писати поетичні твори, стати поетом. Думається мені: коли такий наш (поетів) фатум неминучий, то даремне й тікати від нього, а хто не хоче коритись, нехай осідлає .. Пегаса (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
6. осідлати — ОСВО́ЇТИ (навчитися користуватися чим-небудь — про механізми, техніку і т. ін.), ОПАНУВА́ТИ, ОСВО́ЇТИСЯ з чим, ОСІДЛА́ТИ розм. — Недок.: осво́ювати, опано́вувати, осво́юватися.  Словник синонімів української мови
7. осідлати — ОСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). І миттю осідлавши рака, Схвативсь [Нептун] на його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась (Котл.  Словник української мови в 11 томах
8. осідлати — Осідла́ти, -ла́ю, -єш гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.  Словник української мови Грінченка