отепер

отепе́р

присл., розм.

Підсил. до тепер; ось тепер.

Значення в інших словниках

1. отепер — отепе́р прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. отепер — ОТЕПЕ́Р, присл., розм. Те саме, що тепе́р; ось тепер. “Отепер вже я відпочину на старості літ ..”, – думала баба Зінька, сидячи в своїй просторій світлиці (І. Нечуй-Левицький); Повиймавши, хліб з печі, Катря оце вже либонь і вправилась була. Отепер можна й спочивати (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
3. отепер — ТЕПЕ́Р (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), ЗА́РАЗ, ОТЕПЕ́Р підсил. розм., ТЕПЕ́РА розм., ТЕПЕ́РЕЧКИ (ТЕПЕ́РЕНЬКИ) розм., ОТЕПЕ́РЕЧКИ (ОТЕПЕ́РЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТЕПЕ́Р заст., ОТТЕПЕ́РЕЧКИ заст., ТЕПЕ́РКИ (ТЕПЕ́РКА) діал.  Словник синонімів української мови
4. отепер — Отепе́р, присл.; от тепе́р (з різн. знач.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. отепер — ОТЕПЕ́Р, присл., розм. Підсил. до тепе́р; ось тепер. "Отепер вже я відпочину на старості літ..", — думала баба Зінька, сидячи в своїй просторій світлиці (Н.-Лев., VI, 1966, 372); Повиймавши, хліб з печі, Катря оце вже либонь і вправилась була. Отепер можна й спочивати (Головко, II, 1957, 290).  Словник української мови в 11 томах