отож
ото́ж
I част.
1》 підсил., розм. Уживається для вираження зв'язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от.
|| Уживається для підведення підсумку до сказаного; ото.
2》 спонук. Уживається з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чого-небудь, для висловлення поради, перестороги тощо.
3》 ствердж., розм., рідко. Уживається для підтвердження, схвалення чого-небудь у знач. так, егеж, атож.
Отож-то й є; Отож-бо й воно — уживається як повчальна або докірлива вказівка на що-небудь у знач. у тім то й річ.
II спол., розм.
Уживається в приєднувальних конструкціях у знач. тому, через те; отже.
Великий тлумачний словник сучасної української мови