отож

ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп'ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема... — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? (Іван:) А розуміється... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. отож — ото́ж 1 сполучник незмінювана словникова одиниця ото́ж 2 частка незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. отож — ч., так от, і от; ЯК СП. тож, тим то, тому то; Р. отже.  Словник синонімів Караванського
3. отож — див. згоджуватися; так  Словник синонімів Вусика
4. отож — I част. 1》 підсил., розм. Уживається для вираження зв'язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от. || Уживається для підведення підсумку до сказаного; ото. 2》 спонук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. отож — ОТО́Ж¹, част. 1. підсил., розм. Уживається для вираження зв'язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от. Не нам твої діла Судить, о Боже наш великий! Отож вона мені на лихо Та на погибель підросла.  Словник української мови у 20 томах
6. отож — то ж то (ото́ж-то, ото́ж-бо) й воно́. Уживається для підтвердження або наголошення на очевидності, істинності чого-небудь; справа в тому. — То ж то й воно, що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього... Оберігай її, Маковею, не звихни ніде!.. (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови
7. отож — Ото́ж (отже), ото́ж бо, присл.; ото́ ж (з різн. знач.). Ото́ж усе́-таки скла́лося на кни́жечку (Гоголь). Ну, до́бре. Ото́ж слуха́йте (Гоголь). Ото́ ж та́я дівчи́нонька (Шевч.). Ото́ ж бо й є, що на йо́му була́ ша́пка й рукави́ці (Гоголь)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. отож — ОТО́Ж¹, част. 1. підсил., розм. Уживається для вираження зв’язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от. Не нам твої діла Судить, о боже наш великий! Отож вона мені на лихо Та на погибель підросла.  Словник української мови в 11 томах