отоді
ТОДІ́ (колись у минулому; відразу після якоїсь дії або одночасно з нею тощо), ОТОДІ́ підсил. розм., ТОГДІ́ (ТОЙДІ́) заст., ОТТОДІ́ заст. Була весна у мене, діти, Мого життя далекий рай; Тоді втішали пташки, квіти, Мене манив зелений гай (Л. Глібов); Ще згадувалося мимоволі, як отоді колись Лукії, ще під війну германську, ворожила Упирка і вгадала, що вбито її чоловіка (А. Головко); Тогдіто в пеклі вечорниці лучились, бачиш, як на те (І. Котляревський).
Словник синонімів української мови