отоді

ТОДІ́ (колись у минулому; відразу після якоїсь дії або одночасно з нею тощо), ОТОДІ́ підсил. розм., ТОГДІ́ (ТОЙДІ́) заст., ОТТОДІ́ заст. Була весна у мене, діти, Мого життя далекий рай; Тоді втішали пташки, квіти, Мене манив зелений гай (Л. Глібов); Ще згадувалося мимоволі, як отоді колись Лукії, ще під війну германську, ворожила Упирка і вгадала, що вбито її чоловіка (А. Головко); Тогдіто в пеклі вечорниці лучились, бачиш, як на те (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

отоді — отоді́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
отоді — присл., розм. Підсил. до тоді; ось тоді; от тоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
отоді — ОТОДІ́, присл., розм. Те саме, що тоді́; ось тоді; от тоді. Так отак хіба, небого? Ні ти нас не знаєш, Ні ми тебе. А поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, – Отоді й за плату (Т. Словник української мови у 20 томах
отоді — Отоді́, присл.; от тоді́ (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
отоді — ОТОДІ́, присл., розм. Підсил. до тоді́; ось тоді; от тоді. Так отак хіба, небого? Ні ти нас не знаєш, Ні ми тебе. А поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, — Отоді й за плату (Шевч. Словник української мови в 11 томах
отоді — Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє. Ном. № 9059. Словник української мови Грінченка