отоді

ОТОДІ́, присл., розм.

Те саме, що тоді́; ось тоді; от тоді.

Так отак хіба, небого? Ні ти нас не знаєш, Ні ми тебе. А поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, – Отоді й за плату (Т. Шевченко);

Думав [Давид] про Матюху з його компанією, про позавчорашній сход, про збори в себе в хаті, отоді, увечері (А. Головко);

– Отоді за лісом мене вцілив печеніг... стрілою в груди... Але я вистояв (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отоді — отоді́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. отоді — присл., розм. Підсил. до тоді; ось тоді; от тоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отоді — ТОДІ́ (колись у минулому; відразу після якоїсь дії або одночасно з нею тощо), ОТОДІ́ підсил. розм., ТОГДІ́ (ТОЙДІ́) заст., ОТТОДІ́ заст. Була весна у мене, діти, Мого життя далекий рай; Тоді втішали пташки, квіти, Мене манив зелений гай (Л. Словник синонімів української мови
  4. отоді — Отоді́, присл.; от тоді́ (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. отоді — ОТОДІ́, присл., розм. Підсил. до тоді́; ось тоді; от тоді. Так отак хіба, небого? Ні ти нас не знаєш, Ні ми тебе. А поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, — Отоді й за плату (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. отоді — Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє. Ном. № 9059. Словник української мови Грінченка