Значення в інших словниках
-
отруювач —
отру́ювач іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
отруювач —
ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
отруювач —
ОТРУ́ЙНИК, ОТРУ́ЮВАЧ, ОТРУ́ТНИК рідше. Щоб досягти вінценосного отруйника, Гамлетові треба прибрати з дороги його сторожових псів (з журналу); Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори (О. Донченко); От того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
-
отруювач —
ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (Донч., І, 1956, 96).
Словник української мови в 11 томах