отруювач
ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник.
Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (Донч., І, 1956, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник.
Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (Донч., І, 1956, 96).
Словник української мови (СУМ-11)