1. Словник української мови в 11 томах

отруювач

ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник.

Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (Донч., І, 1956, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруювач — отру́ювач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. отруювач — -а, ч., рідко. Те саме, що отруйник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отруювач — ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. отруювач — ОТРУ́ЙНИК, ОТРУ́ЮВАЧ, ОТРУ́ТНИК рідше. Щоб досягти вінценосного отруйника, Гамлетові треба прибрати з дороги його сторожових псів (з журналу); Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори (О. Донченко); От того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови