отруювач

Значення в інших словниках

1. отруювач — отру́ювач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. отруювач — -а, ч., рідко. Те саме, що отруйник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отруювач — ОТРУ́ЙНИК, ОТРУ́ЮВАЧ, ОТРУ́ТНИК рідше. Щоб досягти вінценосного отруйника, Гамлетові треба прибрати з дороги його сторожових псів (з журналу); Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори (О. Донченко); От того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
4. отруювач — ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що отру́йник. Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (Донч., І, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах