отруюватися
ОТРУ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТРУЇ́ТИСЯ, ую́ся, у́їшся, док.
1. Позбавляти себе життя, прийнявши отруту.
Отрутами гадючими отруююсь дочасно (Тич., І, 1957, 284);
Вона не витримала знущання і отруїлася, приславши мені хрестик і пасмо волосся на пам’ять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 70);
Недавно він повернувся з заслання, де втратив дружину — не стерпівши поневірянь, вона отруїлася (М. Ол., Леся, 1960, 157);
// Захворювати внаслідок шкідливої дії отрути.
— Це ви, мабуть, хочете, щоб я наїлась оцих вареників, отруїлась ними та швидше вмерла (Н.-Лев., III, 1956, 209);
// Зазнавати дії отрути.
Організм отруюється систематично, безперервно, протягом усього життя (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 196).
2. тільки недок. Пас. до отру́ювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отруюватися — отру́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- отруюватися — -ююся, -юєшся, недок. отруїтися, -уюся, -уїшся, док. 1》 Позбавляти себе життя, прийнявши отруту. || Захворювати внаслідок шкідливої дії отрути. || Зазнавати дії отрути. 2》 тільки недок. Пас. до отруювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отруюватися — ОТРУ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТРУЇ́ТИСЯ, ую́ся, у́їшся, док. 1. Позбавляти себе життя, прийнявши отруту. Отрутами гадючими отруююсь дочасно (П. Тичина); Вона не витримала знущання і отруїлася, приславши мені хрестик і пасмо волосся на пам'ять (З. Словник української мови у 20 томах