офіціантка

офіціа́нтка

-и.

Жін. до офіціант.

Значення в інших словниках

1. офіціантка — офіціа́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. офіціантка — ОФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до офіціа́нт. Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (В. Кучер); І офіціантки, і навіть завідувач їдальні завжди були ображені, що найповажніша людина в цеху .. чомусь ігнорує найкращу із заводських цехових їдалень (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
3. офіціантка — ОФІЦІА́НТКА (працівниця, яка подає страви); СТЮАРДЕ́СА (на літаку, судні); ПОДАВА́ЛЬНИЦЯ (в їдальні). Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (В. Кучер); Ананій плив за кухаря, Анеля за стюардесу (Ю.  Словник синонімів української мови
4. офіціантка — ОФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до офіціа́нт. Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (Кучер, Трудна любов, 1960, 257); І офіціантки, і навіть завідувач їдальні завжди були ображені, що найповажніша людина в цеху..  Словник української мови в 11 томах