офіціантка
ОФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до офіціа́нт.
Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (Кучер, Трудна любов, 1960, 257);
І офіціантки, і навіть завідувач їдальні завжди були ображені, що найповажніша людина в цеху.. чомусь ігнорує найкращу із заводських цехових їдалень (Руд., Вітер.., 1958, 75).
Словник української мови (СУМ-11)