охочекомонний

охочекомо́нний

-а, -е, заст.

Який належав до вільної кавалерії; нерегулярний.

Значення в інших словниках

1. охочекомонний — охочекомо́нний прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
2. охочекомонний — ОХОЧЕКОМО́ННИЙ, а, е, заст. Який належить до добровільної кавалерії. – Охочекомонний відділ, – казала тітка, – бачиш, які гарні! Один в одного, як вибрані! (Б. Лепкий); – Рудольф так і мовить про Наливайка, як про охочекомонне військо Острозьких (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. охочекомонний — Охочекомо́нний, -нного; -ні, -них  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. охочекомонний — ОХОЧЕКОМО́ННИЙ, а, е, заст. Який належить до вільної кавалерії; нерегулярний. — Рудольф так і мовить про Наливайка, як про охочекомонне військо Острозьких (Ле, Україна, 1940, 185).  Словник української мови в 11 томах
5. охочекомонний — Охочекомонний, -а, -е Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.  Словник української мови Грінченка