охочекомонник

охочекомо́нник

-а, ч., заст.

Вільний кавалерист із власним конем, вояк-доброволець.

Значення в інших словниках

1. охочекомонник — охочекомо́нник іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. охочекомонник — Охочекомо́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)