охриплий

охри́плий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до охрипнути.

2》 у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий.

Значення в інших словниках

1. охриплий — охри́плий 1 дієприкметник від: охри́пнути охри́плий 2 прикметник хрипкий  Орфографічний словник української мови
2. охриплий — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
3. охриплий — [охриплией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
4. охриплий — ОХРИ́ПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до охри́пнути. Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: “Нам доведеться тільки пожаліть, що ми не брали близької й безпосередньої участі в цій революції ..” (С.  Словник української мови у 20 томах
5. охриплий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. охриплий — ОХРИ́ПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до охри́пнути. Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: "Нам доведеться тільки пожаліть, що ми не брали близької й безпосередньої участі в цій революції.." (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах
7. охриплий — Охриплий, -а, -е Охрипшій. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76.  Словник української мови Грінченка