Великий тлумачний словник сучасної мови

очеретяний

очере́тяний

-а, -е.

Прикм. до очерет.

|| Зробл. із стебел очерету.

|| Укритий очеретом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. очеретяний — очере́тяний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (І. Нечуй-Левицький); Почав [Максим] помалу оберемками стягати очеретяний лист (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. очеретяний — Очере́тяний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (Н.-Лев., II, 1956, 122); // Зробл. із стебел очерету.  Словник української мови в 11 томах
  5. очеретяний — Очере́тяний, -а, -е Камышевый. Котл. Ен. V. 8. очеретяний басок. см. басок.  Словник української мови Грінченка