очеретяний
очере́тяний
-а, -е.
Прикм. до очерет.
|| Зробл. із стебел очерету.
|| Укритий очеретом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очеретяний — очере́тяний прикметник Орфографічний словник української мови
- очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (І. Нечуй-Левицький); Почав [Максим] помалу оберемками стягати очеретяний лист (І. Словник української мови у 20 томах
- очеретяний — Очере́тяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (Н.-Лев., II, 1956, 122); // Зробл. із стебел очерету. Словник української мови в 11 томах
- очеретяний — Очере́тяний, -а, -е Камышевый. Котл. Ен. V. 8. очеретяний басок. см. басок. Словник української мови Грінченка