1. Словник української мови Грінченка

очеретяний

Очере́тяний, -а, -е

Камышевый. Котл. Ен. V. 8. очеретяний басок. см. басок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очеретяний — очере́тяний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. очеретяний — -а, -е. Прикм. до очерет. || Зробл. із стебел очерету. || Укритий очеретом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (І. Нечуй-Левицький); Почав [Максим] помалу оберемками стягати очеретяний лист (І. Словник української мови у 20 томах
  4. очеретяний — Очере́тяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. очеретяний — ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до очере́т. За ворітьми загуло решето, забряжчало і зашелестіло, як очеретяний лист на вітрі (Н.-Лев., II, 1956, 122); // Зробл. із стебел очерету. Словник української мови в 11 томах