Великий тлумачний словник сучасної мови

очуматися

очу́матися

-аюся, -аєшся, док., розм.

Те саме, що очунятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. очуматися — очу́матися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. очуматися — див. опритомніти  Словник синонімів Вусика
  3. очуматися — ОЧУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що очу́нятися. Очумалася вона вже геть аж восени, з покритою косою, і не в своїй хаті, а в хаті Якова (Панас Мирний); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. очуматися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
  5. очуматися — ОЧУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що очу́нятися. Очумалася вона вже геть аж восени, з покритою косою, і не в своїй хаті, а в хаті Якова (Мирний, І, 1954, 220); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  6. очуматися — Очуматися, -маюся, -єшся гл. Прійти въ себя, очнуться. Очумався вже в хаті. Мир. ХРВ. 54.  Словник української мови Грінченка