очуматися

ОЧУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Те саме, що очу́нятися.

Очумалася вона вже геть аж восени, з покритою косою, і не в своїй хаті, а в хаті Якова (Панас Мирний);

[Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід (М. Кропивницький);

Очумався я від того, що дзюрчала вода (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. очуматися — очу́матися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. очуматися — див. опритомніти  Словник синонімів Вусика
3. очуматися — -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що очунятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очуматися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
5. очуматися — ОЧУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що очу́нятися. Очумалася вона вже геть аж восени, з покритою косою, і не в своїй хаті, а в хаті Якова (Мирний, І, 1954, 220); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
6. очуматися — Очуматися, -маюся, -єшся гл. Прійти въ себя, очнуться. Очумався вже в хаті. Мир. ХРВ. 54.  Словник української мови Грінченка