очунювання

очу́нювання

-я, с.

Дія за знач. очунювати.

Значення в інших словниках

1. очунювання — очу́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. очунювання — ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. очу́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. очунювання — ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. очу́нювати. *Образно. Історія української Радянської влади — це історія очунювання українського селянства від націоналізму (Еллан, II, 1958, 287).  Словник української мови в 11 томах