очунювання

ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. очу́нювати.

*Образно. Історія української Радянської влади — це історія очунювання українського селянства від націоналізму (Еллан, II, 1958, 287).

Значення в інших словниках

1. очунювання — очу́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. очунювання — -я, с. Дія за знач. очунювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очунювання — ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. очу́нювати.  Словник української мови у 20 томах