1. Словник української мови в 11 томах

очунювання

ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. очу́нювати.

*Образно. Історія української Радянської влади — це історія очунювання українського селянства від націоналізму (Еллан, II, 1958, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очунювання — очу́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. очунювання — -я, с. Дія за знач. очунювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очунювання — ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. очу́нювати. Словник української мови у 20 томах