ошкірений
ошкі́рений
рідко оскірений, -а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ошкірити, оскірити.
2》 у знач. прикм. З розтуленим від люті ротом і відкритими зубами.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиошкі́рений
рідко оскірений, -а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ошкірити, оскірити.
2》 у знач. прикм. З розтуленим від люті ротом і відкритими зубами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови