пазурець

пазуре́ць

-рця, ч.

Зменш.-пестл. до пазур.

Значення в інших словниках

1. пазурець — пазуре́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пазурець — ПАЗУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до па́зур. Зав'яз пазурець – і пташці кінець! (прислів'я); * У порівн. І тоді хтось ударив знизу гарячою хвилею, що схопила за горло, як залізними пазурцями, – до того, що Тося почала неспокійно й злякано ковтати повітря (М. Івченко).  Словник української мови у 20 томах
3. пазурець — ПАЗУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до па́зур. Зав’яз пазурець — і пташці кінець! (Укр.. присл.., 1955, 273).  Словник української мови в 11 томах