пазурець
ПАЗУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Зменш.-пестл. до па́зур.
Зав'яз пазурець – і пташці кінець! (прислів'я);
* У порівн. І тоді хтось ударив знизу гарячою хвилею, що схопила за горло, як залізними пазурцями, – до того, що Тося почала неспокійно й злякано ковтати повітря (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)