пазуристий
ПАЗУРИ́СТИЙ, а, е.
З довгими пазурами.
Не встиг і цвірінькнути [горобець] востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Панас Мирний);
Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (З. Тулуб);
// Який нагадує пазури; деталі якого схожі на пазури.
Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям (П. Колесник);
Біля копра височіли дивацько пазуристі машини (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)