1. Словник української мови у 20 томах

пазурець

ПАЗУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.

Зменш.-пестл. до па́зур.

Зав'яз пазурець – і пташці кінець! (прислів'я);

* У порівн. І тоді хтось ударив знизу гарячою хвилею, що схопила за горло, як залізними пазурцями, – до того, що Тося почала неспокійно й злякано ковтати повітря (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазурець — пазуре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пазурець — -рця, ч. Зменш.-пестл. до пазур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пазурець — ПАЗУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до па́зур. Зав’яз пазурець — і пташці кінець! (Укр.. присл.., 1955, 273). Словник української мови в 11 томах