пазур
ПА́ЗУР, а, ч. (мн. па́зури і рідше па́зурі, ів.)
Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь.
Своїми острими [гострими] пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (І. Франко);
По стернях розгулювало гайвороння, гребло своїми залізними і гострими пазурами крем'янисту, висохлу землю (Григорій Тютюнник);
* Образно. Страшна маячлива війна продовжувала ще жити тут, не випускала нещасних людей із своїх пазурів (О. Гончар);
Напровесні випав ще сніг, і мороз послабив свої цупкі пазури (П. Автомонов);
* У порівн. Ще й пальці в його [пана] довгі та сухі, як пазури (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. * У порівн. Що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами, – в кров? (А. Головко);
// перев. мн. Довгі, гострі нігті на пальцях людини.
Ухопила [жінка] мене рукою своєю, як лід, холодною рукою з гострими чорними пазурами (Панас Мирний);
Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду, та зараз підскочила і всіма десятьма пазурами повела по його блідому виду (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- пазур — па́зур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пазур — Кіготь; (людський) ніготь; пазурець. Словник синонімів Караванського
- пазур — [пазур] -ра, ор. -ром, м. (на) -р'і, р. мн. -р'іў, д. -рам Орфоепічний словник української мови
- пазур — -а, ч. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь. || перев. мн. Довгі, гострі нігті на пальцях людини. Показувати пазурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пазур — па́зур 1. довгий ніготь (м, ср, ст)||пагність 2. (перев. мн. пазу́ри) вул. рука (ст): Забери свої пазури (Авторка) ◊ кри́ти пазу́ри вул. подавати руку, вітатися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пазур — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
- пазур — НІ́ГОТЬ, ПА́ГНІСТЬ заст.; ПА́ЗУР перев. мн., розм. (довгий, гострий). Зрізувати нігті; Ухопила (жінка) мене рукою своєю.. з гострими чорними пазурами (Панас Мирний). КІ́ГОТЬ (гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох Словник синонімів української мови
- пазур — Па́зур, -ря, -реві, -рея; па́зурі, -рів, -рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пазур — ПА́ЗУР, а, ч. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь. Своїми острими пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (Фр. Словник української мови в 11 томах